Тема досвіду: Реалізація завдань екологічного виховання дошкільників.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити вплив занять з ознайомлення з довкіллям на рівень екологічної вихованості дітей середнього дошкільного віку.
Об’єкт дослідження: процес екологічного виховання дошкільників.
Предмет дослідження: заняття з ознайомлення з довкіллям як форма екологічного виховання дітей дошкільного віку.
Гіпотеза дослідження: припущення, що заняття з ознайомлення з природним довкіллям будуть сприяти екологічному вихованню дітей за таких умов:

• узгодження змісту занять з пізнавальними можливостями дітей, з обсягом інформації, що відповідає пізнавальним потребам і активізує зацікавленість;
• підтримання позитивного емоційного фону сприйняття інформації, зацікавлення дітей, пробудження інтересу;
• надання дітям системи знань про природу у її зв’язках і залежностях.
  Завдання дослідження:
• визначити сутність поняття «екологічне виховання»; проаналізувати шляхи екологічного виховання дітей дошкільного віку;
• розкрити роль занять з ознайомлення з природним довкіллям у екологічному вихованні дошкільників;
• експериментально перевірити ефективність занять з ознайомлення з природним довкіллям на рівень екологічної вихованості дітей середньої дошкільної групи.

Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури, програм, нормативних документів; спостереження, бесіди з дітьми; проведення педагогічного експерименту; методи статистичної математичної обробки результатів дослідження.

Сучасний розвиток педагогічної науки, а саме дошкільної педагогіки, в Україні характеризується пошуком нових фундаментальних підходів до побудови навчально-виховного процесу. Вихователі, які творчо працюють, вбачають наступність в роботі дошкільної ланки, як фундамент майбутнього розвитку дитини в початковій і старшій школі, а головним методом реалізації цієї проблеми вважають саме підвищення ефективності іноваційних педагогічних технологій, що в майбутньому має забезпечити поступовий перехід у педпрактиці від стратегій формування, до стратегії розвитку особистого потенціалу дошкільнят, його самоактивізація, самореалізація.
Однією з таких педтехнологій є освітня програма «Довкілля». Педагогіка «Довкілля» дає поштовх ефективному розвиткові мислення, вербального та не вербального інтелекту, мовлення, творчих здібностей, які виявляються на різних заняттях та в різних видах діяльності. Вплив технології «Довкілля» проявляється в екологічний вихованості дітей, у ставленні їх до власного здоров’я. У предметі «Довкілля» закономірності природи вперше використано з метою формування цілісної системи знань, цілісності свідомості дитини. Основне завдання програми — формувати у дітей розуміння, що таке довкілля та місце дитини у цьому довкіллі. Взявши цю педтехнологія за основу реалізації завдань екологічного виховання дошкільників, я вирішила: теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити вплив занять з ознайомлення з довкіллям на рівень екологічної вихованості дітей дошкільного віку.
Екологічне виховання дошкільників - це співпраця педагогів та дітей, спрямована на розвиток умінь гармонійно взаємодіяти з природою. Тому, ставлячи за мету виховати дошкільника екологічно грамотним, ми ставимо перед собою чіткі завдання, які вирішуємо з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.
Основне місце в екологічному вихованні в ДНЗ відводиться на заняттях, так як вони займають головне місце в навчанні і вихованні дітей дошкільного віку. Екологічне виховання полягає в систематизації, використанні екологічних знань, прищепленні любові до природи, бажанні берегти і приумножувати її, у формуванні вмінь і навичок діяльності в природі. Результатом екологічного виховання вважається екологічна вихованість, яка складається з екологічних уявлень, емоційно-ціннісного ставлення до природи, екологічно доцільної поведінки та діяльності в природі. В екологічному вихованні дітей заняття виконують абсолютно певну і дуже важливу функцію: чуттєві уявлення дітей, одержувані повсякденно, можуть бути якісно перетворені, розширені, поглиблені, об’єднані, систематизовані. Заняття з екологічного виховання інтегруються з іншими сферами знань: мистецтво, розвиток мовлення, формування математичних уявлень, фізична культура, валеологія тощо. Тому я проводила заняття-дослідження, заняття-відкриття, заняття-подорожі. На таких заняттях не нав’язуються готові знання, а надається дітям змога ділитися своїми почуттями, і лише потім робиться акцент на основному питанні Останнім часом у зв’язку з посиленням актуальності екологічного виховання та освіти дітей значна кількість занять по ознайомленню їх з природою має форму так званих комплексних або інтегрованих занять. На них природничий матеріал поєднують з матеріалом інших розділів програми, зокрема, з народознавством, ознайомлення дітей з працею дорослих, суспільним життям, зображувальною діяльністю дітей, розвитком мовлення та формуванням математичних уявлень. Можлива також інтеграція природничого та екологічного матеріалу з фізичною культурою, музикою, художньою літературою, трудовим вихованням дітей. На інтегрованому занятті завдання з різних розділів вирішуються одночасно, а не почергово, як це має місце на занятті комплексному. Основним завданням навчання на заняттях є формування у дітей 5-6 років узагальнених знань про об'єкти і явища природи, сезонні зміни в ній. Разом з тим накопичення конкретних уявлень про природу і раніше становить істотне ланка в цій роботі. Інше, не менш важливе завдання - розвиток навичок пізнавальної діяльності та вдосконалення її способів. Особливу увага приділяється розвитку умінь цілеспрямовано спостерігати і аналізувати природні явища, порівнювати об’єкти природи, встановлювати більш глибокі зв'язки між ними, робити узагальнення.
Ураховуючи необхідність підготовки дітей до школи, на заняттях в дошкільному закладі з ознайомлення з природою повинні вирішуватися завдання формування важливих навчальних умінь. Тому навчаючи дітей на заняттях, слід розвивати вміння приймати пізнавальну задачу, відбирати і використовувати адекватні способи її вирішення, доводити почату справу до кінця, об'єктивно оцінювати отриманий результат.
Різнобічність і ускладнення засвоюваних дітьми знань про природу, умінь і навичок вимагає включення в заняття різноманітних методів навчання: наочних, практичних і словесних.
Засвоєння узагальнених знань про зв'язки між об'єктами і явищами природи успішно здійснюється за допомогою найпростіших дослідів, моделювання, елементарної пошукової діяльності дошкільнят.
Значне місце в узагальненні та систематизації знань про природу займають бесіди. При проведенні бесід з дітьми старшого дошкільного віку необхідно забезпечити високу розумову і мовленнєву активність дітей. Це можливо при використанні різноманітних прийомів: запитань пошукового, проблемного характеру, роботи з моделями, порівнянь, вправ в узагальненнях і доказах.
Великий інтерес у дітей викликають заняття, на яких відбуваються зустрічі з казковими персонажами. Вони можуть проходити в різну пору року і сприяють розширенню у дітей знань про сезонні зміни в природі, про представників тваринного і рослинного світу, вмінню встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, формуванню емоційно-позитивного, дбайливого ставлення до природи.
З метою формування у дітей інтересу до життя лісових тварин і рослин, особливостям їх пристосування до лісового образу проживання, виховання уміння правильно вести себе в лісі і дбайливо ставитися до природи тощо, буде доцільним проведення занять - подорожей: «Подорож на луг», «Прогулянка в зимовий ліс», «У підводному царстві» та ін. Під час таких занять дошкільнята відвідують нові місця, знайомляться з новими явищами в ролі мандрівників, туристів, екскурсантів тощо.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ занять з ознайомлення з ДОВКІЛЛЯМ у процесі ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ дітей середнього дошкільного віку
Експериментальне дослідження здійснювалось протягом шістьох місяців, з жовтня по лютий 2021-2022 навчального року, на базі дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №79 Харківської міської ради.. В експерименті взяли участь діти двох старших дошкільних груп з приблизно однаковою кількістю вихованців. Експеримент проходив у три етапи:
1) констатувальний;
2) формувальний;
3) контрольний.
визначення первинного рівня екологічної вихованості учасників експерименту.
Для визначення рівня екологічної вихованості дітей мною було обрані наступні критерії: якість екологічних уявлень (обсяг, системність, реалістичність, усвідомленість), тип ставлення до природи (емоції та мотиви), характер діяльності та поведінки дитини у природі (уміння і навички догляду за об’єктами природи, вчинки).
На основі виділених критеріїв було встановлено такі рівні екологічної вихованості: високий, середній, низький.
Відповідно до визначених критеріїв, з метою виявлення первинного рівня екологічної вихованості у дітей та вибору експериментальної групи, були розроблені такі завдання:
Контрольні завдання для визначення рівня сформованості екологічних знань дошкільників:
Завдання 1. Визначення характерних особливостей представників світу тварин (проводиться індивідуально з кожною дитиною).
Завдання 2.Визначення характерних особливостей рослинного світу (проводиться індивідуально з кожною дитиною).
Завдання 3.Визначення характерних особливостей неживої природи (проводитися індивідуально з кожною дитиною).
Завдання 4.Знання пір року (проводиться індивідуально або маленькими підгрупами).
Завдання 5. Екологічне відношення до світу природи (проводиться індивідуально з кожною дитиною).
Аналіз отриманих результатів виконання дітьми контрольних завдань для визначення рівня екологічної вихованості дав такі показники:
Високий рівень — 65-75 балів.
Середній рівень — 40-60 балів.
Низький рівень — 25-35 балів.
Рiвнi екологічної вихованості дітей середнього дошкільного віку першої та другої груп, %

Розподіл показників рівня сформованості екологічної вихованості дітей в першій та другій групах констатувального етапу експерименту.
Можно зробити висновки щодо приблизно однакових первинних рівнів екологічної вихованості дітей першої і другої груп. Проте показники другої групи дещо вищі, тому будемо вважати її контрольною, а першу - експериментальною.
Отримані під час констатувального етапу експерименту показники ми враховували у подальшій експериментальній роботі, спрямований на підвищення рівня екологічної вихованості дітейдошкільного віку.
Формувальним етапом експерименту були охоплені діти експериментальної групи.
Метою формувального етапу педагогічного експерименту було підвищення рівня екологічної вихованості старших дошкільників у процесі занять з ознайомлення з природним довкіллям.
Для досягнення поставленої мети мною було проведено серію занять з ознайомлення з природним довкіллям екологічної спрямованості.
Доцільність такої організації занять пояснюється тим, що знання, якими оволодівають діти у ході занять з ознайомлення з оточуючим, дозволяють продовжити цю діяльність уже в екологічному напрямку. За Програмою виховання і навчання в дитячому садку дітей знайомлять з живою и неживою природою, її характерними особливостями. В екологічному напрямку ця освіта може продовжуватися на таких заняттях як: «Природа нашого садка»; «Що росте в домі - Природи?»; «Що в нас під ногами?» тощо.
З метою формування екологічних знань у дітей були проведенні такі заняття, як: «Поспішаймо на гостини до бабусі цибулини», «Маленька краплинка - хмарини дитинка», «Економними будемо з водою - не зустрінемося ми із бідою», «Папузі ми допомагали, його їжу ми шукали», «Подорож до тітоньки бджоли», «Які у калинки корисні намистинки» тощо.
Під час проведення занять із дітьми особлива увага приділялася змістовному поглибленню набутих дітьми фактичних знань про природу, формуванню елементарних природничо-наукових, екологічних уявлень.
Набуті дітьми фактичні знання змістовно поглиблювалися: про середовище існування, його якісний стан, взаємозв’язки мiж різними об’єктами природи, включаючи людину, особливості їхньої життєдiяльностi. Головна увага на заняттях спрямовувалася на з’ясування сутності об’єктів i явищ природи, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, прямих та опосередкованих взаємозалежностей у свiтi

2.3. Аналіз результатів дослідження
Завершальним етапом дослідження було проведення контрольного етапу експерименту. Його мета — перевірка гіпотези та ефективності розроблених занять з ознайомлення дошкільників з природним довкіллям у процесі екологічного виховання дітей дошкільного віку.
Контрольний етап експерименту був проведений за методикою, аналогічною методиці констатуючого експерименту. Для виявлення рівня екологічної вихованості використовувались ті ж завдання, що і на констатувальному етапі експерименту, але з дещо зміненим змістом. З метою вимірювання були використані ті ж самі критерії та показники Рiвнi екологічної вихованості дітей контрольної та експериментальної груп, %

ВИСНОВКИ
У ході роботи було висвітлено всі аспекти розглянутої теми, мета досягнута, гіпотеза підтверджена і поставлені завдання вирішені, тому можна зробити наступні висновки.
Екологічне виховання полягає в систематизації, використанні екологічних знань, прищепленні любові до природи, бажанні берегти і приумножувати її, у формуванні вмінь і навичок діяльності в природі. Результатом екологічного виховання вважається екологічна вихованість, яка складається з екологічних уявлень, емоційно-ціннісного ставлення до природи, екологічно доцільної поведінки та діяльності в природі.
Ураховуючи закономірності особливості процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку, серед засобів, що їх стимулюють та екологiзують, виділяють такі як: пошуково-дослiдна дiяльнiсть дітей, використання народної творчості, створення екологічної стежки на території дитячого саду, дидактичні ігри та вправи екологічного змісту, ведення календарів природи тощо.
Велике значення для вирішення питання екологічного виховання мають такі форми роботи з ознайомлення дітей з природою як екологічні екскурсії та проведення виховних заходів екологічного змісту.
Проте екологічне виховання дошкільників доцільніше здійснювати у пізнавальній діяльності. Її основною формою є заняття у процесі яких чуттєві уявлення дітей, одержувані повсякденно, можуть бути якісно перетворені, розширені, поглиблені, об’єднані, систематизовані. Робота, розпочата на заняттях, продовжується в інших формах роботи: матеріал екологічного змісту включається у прогулянки, екологічні екскурсії та ін.
З метою перевірки ролі занять з ознайомлення з природним довкіллям в екологічному вихованні дітей було проведено педагогічний експеримент.
Так, для визначення рівня екологічної вихованості дітей серед дошкільного віку мною було обрані наступні критерії: якість екологічних уявлень (обсяг, системність, реалістичність, усвідомленість), тип ставлення до природи (емоції та мотиви), характер діяльності та поведінки дитини у природі (уміння і навички догляду за об’єктами природи, вчинки).
На основі виділених критеріїв було встановлено такі рівні екологічної вихованості: високий, середній, низький.
Формувальним етапом експерименту були охоплені діти експериментальної групи. З ними було проведено серію занять з ознайомлення з природним довкіллям екологічної спрямованості. Доцільність такої організації занять пояснюється тим, що знання, якими оволодівають діти у ході занять з ознайомлення з оточуючим, дозволяють продовжити цю діяльність уже в екологічному напрямку. За Програмою виховання і навчання в дитячому садку дітей знайомлять з живою и неживою природою, її характерними особливостями. В екологічному напрямку ця освіта продовжується на таких заняттях як: «Природа нашого садка»; «Що росте в домі - Природи?»; «Що в нас під ногами?» тощо.
Аналіз результатів контрольного етапу експерименту показав, що рівень екологічної вихованості підвищився в обох групах, при чому динаміка його підвищення в експериментальній групі була суттєвішою.
Список використаних джерел
1. Базовий компонент дошкільної освіти України: наук. кер. А.М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед. наук. ; авт. кол.: Богуш А.М., Бєлєнська Г.В., Богініч О.Л., Гавриш Н.В., Долина О.П., Ільченко Т.С., Коваленко О.В., Лисенко Г.М., Машовець М.А., Низковська О.В., Панасюк Т.В., Пироженко Т.О., Поніманська Т.І., Сідєльнікова О.Д., Шевчук А.С., Якименко Л.Ю. // Дошкільне виховання. - № 1. — 1999. — 59 с.
2. Без природи життя неможливе // Дитячий садок. — 2004. - № 7. — С. 9.
3. Білан О. І. Екологічне виховання дітей дошкільного віку / О. І. Білан. — Львів, 1996. — 71 с.
4. Вашуленко Т. Екологічні ланцюжки // Дошкільне виховання. - 1997. — № 7. — С. 18 — 20.
5. Веретеннікова О.О. Ознайомлення дітей дошкольного віку з природою / О.О. Веретеннікова – К. : Вища школа. — 1979. — 365 с.
6. Глухова Н. Перший крок до природи / Н. Глухова // Дошкільне виховання. — 2005. — № 3.
7. Горопаха Н.М. Виховання екологічної культури дітей. – Рівне : Волинські обереги, 2001. – 212 с.
8. Діденко В. Людина і світ: Словник. / В. Діденко, Л. Діденко, В. Кондрашова-Діденко — К. : Віра-Р, 1998. — 88 с.
9. Дяченко Т. Мандруємо екологічного стежиною / Т. Дяченко // Дошкільне виховання. — № 5. — 2002. — С. 28.
10. Екологічна мандрівка // Бібліотека вихователя дитячого садка. - № 11. — 2004. — С. 14 — 16.
11. Екологія людини: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О. М. Микитюк, О. З. Злотін, В. М. Бровій та ін. — Харків, Ранок. — 1998. — 208 с.