Україна, Луганська область, м. Старобільськ
Старобільська гімназія
Вчитель початкових класів
Шейко Н. В.
Як створити дружній колектив
Наскількидобредорослалюдинавмієзнаходитиспільнумовузлюдьминароботі, всім’ї, зізнайомими, залежитьвідтого, якдобревонавмілавдитинстві спілкуватисязіншимидітьми.
БенджамінСпок
Одним з основних завдань у «Концепції освіти ХХІ століття» та комісії ЮНЕСКО є завдання навчити жити разом.
Це завдання стало основоположним у моїй роботі над формуванням позитивного настрою в колективі та емоційно почуттєвого, вольового, фізичного розвитку й саморозвитку дитини.
На педагогічній ниві я працюю п’ятнадцятий рік. У своїй роботі керуюсь принципом: полюби дитину такою, якою вона є і, водночас, допоможи стати їй кращою. Важливим фактором успішного навчання вважаю емоційний стан дитини, намагаюсь зрозуміти те, чим живе загадкова й вразлива дитяча душа. З перших днів перебування дітей у школі проводжу ігрові заняття, у які включаю ігри на розвиток емоціонального світу дитини. Мета цих занять: створення позитивного настрою в колективі; відчуття кожною дитиною себе рівним серед рівних; забезпечення позитивної атмосфери для досягнення спільних цілей ; усвідомлення кожною дитиною цінності колективної діяльності; можливість вільно висловити свою думку й вислухати свого товариша. Досягнення цієї мети, на мою думку, можливо через гру. Тому що гра — природна діяльність творчого характеру, через яку дитина пізнає світ і вільно виявляє себе. Ігрова діяльність — складний предмет наукового дослідження, проте історія її науково-педагогічного пояснення відносно нова-систематичні дослідження в галузі педагогіки гри почали здійснюватися лише з початку ХХ ст.
Учені фахівці в галузі педагогічних проблем молодшого шкільного віку ( О.Я. Савченко, Н. М. Бібік, М. С. Вашуленко, І. Д. Бех та ін.) неодмінно розглядали гру як засіб реалізації найрізноманітніших завдань навчально-виховної роботи.
У навчальному процесі через його регламентованість неможливо забезпечити такі необхідні для справжньої гри умови, як самоініціативність, добровільність, необмежене мовне спілкування, часову невизначеність. За таких умов особливого значення набуває використання гри у вільний від обов’язкових навчальних занять час.
Зараз я працюю з новим колективом дітей. Контингент дітей у класі підібрався такий, що виникають проблеми у соціальних стосунках, труднощі у спілкуванні, у деяких випадках з проявленням агресії.
Що саме ми робимо? Зручно влаштовуємось на килимочку й починаємо заняття з подарунку усмішки один одному. Граємо під веселу музику. Результат цих занять розвиток рухової активності; формування пізнавальних процесів (мислення, уваги, пам’яті); формування соціальних відносин; створення умов для адаптації першокласників в навколишньому середовищі школи, навчання дітей дружно жити, відчувати інших, підтримувати і співчувати, а також мати гарний настрій протягом дня.
Для більшості ігор і вправ додаткової площі не потрібно. Діти можуть рухатись між партами або стояти на місці.
Пропоную розробку одного з таких занять.
І. Вступна частина
Привітання. Подарунок посмішки один одному.
ІІ. Основна частина
1 Розвиток рухової активності дітей
Гра«Обруч»
Дітистоятьпрямо, ногинашириніплечей, рукинапоясі.
Вчитель: Заразмикрутитимемо уявнийобруч—хула-хуп. Цявправадопоможестатигнучкими, якцирковийартист. Ведучийоцінює, наскількилегкойвільновиконувалисяколовірухи, хтобувнайбільш гнучким.
Гра«Пропелер»
Статипрямо, ногинашириніплечей. Правурукупіднятивгоруйвиконуватинею рухи, нібиописуючиколо. Ліварукавцейчасрухаєтьсяназадівгору. Рукивесьчас перебуваютьнаоднійпрямійіскладаютьнемовбидвілопастіпропелера. Ведучий стежитьнетількизашвидкістюобертів, айзакоординацієюрухівруктаплечового пояса. Цяжвправавиконуєтьсязобертаннямруківіншийбік.
2. Ігринаподоланнякомутативнихтруднощів
Гра«Клубочок»
Цяграпроводитьсянапершомузанятті. Дітисідаютьуколо, ведучий, тримаєв рукахклубок, намотуєнавколопальця, задаєбудь-якецікавезапитанняучаснику гри, тойловитьклубочок, намотуєниткунапалець, відповідаєнапитання, апотім задаєсвоєіншомугравцю. Такимчином, укінціклубокповертаєтьсяведучому. Усі бачатьниткипов'язуючигравцівводнеціле. Визначають, нащосхожафігура, пізнаютьодинодного, поєднуються.
Гра«Рукавичка»
Длягрипотрібнівирізанізпаперурукавички, кількістьпардорівнюєкількості паргравців. Ведучийрозкидаєрукавичкизоднаковиморнаментом, аленерозфарбовані. Дітирозходятьсяпокімнаті. Шукаютьсвою«пару», відходятьукутокізадопомогою3-холівціврізногокольорунамагаються, якомогашвидше, розфарбувативатиодинаковірукавички. Вчительспостерігає, якорганізовуютьсвоюроботупари якділятьолівці, якприцьомудомовляються. Переможціввітають.
3. Вправинаподоланнястрахуйпідвищеннявпевненостівсобі
Гра«Мишенятамишоловка»
Усігравцісідаютьуколо, щільноодиндоодногоногами, стегнами, плечимаі тримаютьодинодногозапояс—цемишоловка. Вибираютьмишеня. Мишеняв колі. Йогозавдання—усімаможливимиспособамивилізтизмишоловки: знайти щілину, домовитисьзкимосьізгравців, знайтиіншіспособидій, алевийтиз ситуації, щосклалася.
III. Заключна
Вправинарозвитокуміннявідчуватинастрійіспівчуватитоваришам.
Тренуванняемоцій.
Нахмуртеся, як:
> осінняхмара;
> злачарівниця;
> розгніваналюдина.
Посміхніться, як:
> кітсонцю;
> самосонце;
> радіснадитина.
Погнівайся, як:
> дитина, уякоївіднялиморозиво;
> двабаранцінамістку;
> людина, якувдарили.
Злякайся, як:
> дитиназагубленавлісі;
> заєць, якийпобачиввовка;
> кошеня, наякогогавкаєсобака.
Втомися, як:
> таткопісляроботи;
> людина, якапіднялаважкийкамінь;
> мурашка, якапритиснулавеликумуху. Відпочинь, як:
> турист, якизнявважкийрюкзак;
> дитина, якабагатопопрацювала, аледопомогламамі.
Отже, вищевикладенедаєзмогузробитивисновки: требапостійновводитиігрові паузи, підчасякихучнізмоглибрухатися, сміятися, збиратисявгрупи, паритаграти ролі; требадопомагатидітямвільновиконувативправи, спокійнодихати, сприймати заданийтемпіритм; некритикуватидітейінедозволятиїмсміятисянадвласнимита рухамиінших; навчитидітейволодітисвоїмтілом, проводячиспеціальнівправи (рухи головою, )
