1. Загальні положення про атестацію педагогічних працівників
Атестація педагогічних працівників — це визначення їхньої відповідності зайнятій посаді, рівню кваліфікації. Залежно від цього та стажу педагогічної роботи їм установлюється кваліфікаційна категорія, визначається тарифний розряд оплати праці, присвоюється педагогічне звання. Атестація педагогічних працівників загальноосвітніх шкіл проводиться відповідно до ст. 49 Закону України «Про освіту» та регулюється діючим Типовим положенням про атестацію. Основною метою атестації є активізація творчої професійної діяльності педагогів, стимулювання безперервної фахової та загальної освіти, якісної роботи, підвищення відповідальності за результати навчання і виховання, забезпечення соціального захисту компетентної праці.
В основі проведення атестації лежать принципи: демократизму, загальності, всебічності, систематичності, колегіальності, доступності та гласності, безперервної освіти і самовдосконалення, морального і матеріального заохочення.
Відповідно до діючого положення атестаційні комісії створюються при навчальних закладах, районних (міських) органах державного управління освітою, управліннях освіти обласних (міських) держадміністрацій. Кожна комісія розглядає коло питань своєї компетенції. Основним рішенням, яке приймається атестаційною комісією, є рішення про присвоєння кваліфікаційної категорії. За наслідками атестації встановлюються такі кваліфікаційні категорії: «спеціаліст», «спеціаліст II категорії», «спеціаліст І категорії»», «спеціаліст вищої категорії» та може бути присвоєно педагогічне звання: «старший учитель», «старший викладач», «старший військовий керівник», «майстер виробничого навчання І категорії»», «майстер виробничого навчання II категорії»», «вчитель-методист», «військовий керівник — методист», «вихователь — методист», «старший вожатий – методист».
Здійснення атестації. Атестація здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікації, педагогічної майстерності, результатів педагогічної діяльності шляхом проведення «зрізів навчальних досягнень учнів», контрольних робіт, тестування; відвідування уроків, позакласних заходів; здійснення аналізу освітнього процесу в навчальних закладах з урахуванням думки батьків та учнів.
Атестація у навчальному закладі є неперервним процесом. Вона розпочинається у вересні з моменту опублікування наказу по школі «Про створення атестаційної комісії» і завершується у квітні поточного навчального року; завершення атестації поточного навчального року є початком атестації нового складу педагогічних працівників у наступному. Тому атестацію розглядають як складову діяльності педагогічного колективу протягом усього навчального року.
Атестацію педагогічних працівників проводять у три основні періоди. На першому, підготовчому періоді члени педагогічного колективу ознайомлюються з основними атестаційними умовами й вимогами, що сприяє узгодженню громадської думки, запобігає майбутнім конфліктам. З цією метою проводяться інструктивно-методичні наради, засідання методичних об’єднань, профспілкові збори, виготовляються спеціальні стенди. Формується атестаційна комісія.
Протягом другого періоду здійснюється оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників за двома комплексними показниками – узагальненими підсумками діяльності; експертною оцінкою практичної діяльності. За першим показником учитель має право представити творчий звіт, науково-методичну чи дослідно-експериментальну роботу. Другий показник включає оцінку адміністрації школи, шкільного і районного методичного об’єднання, учнів і батьків, одержану на основі діагностування педагогічної діяльності, уточненого і скорегованого атестаційною комісією.
На третьому, заключному етапі здійснюється фіксація результатів роботи вчителя, встановлюється кваліфікаційна категорія, присвоюється педагогічне звання.
Атестація педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, незалежно від підпорядкування, типів і форм власності є обов’язковою і здійснюється, як правило, один раз на п’ять років.
Глибоке і всебічне вивчення, узагальнення, об’єктивне оцінювання результатів професійної діяльності педагогів сприяє підвищенню рівня навчально-виховного процесу, баченню перспективи подальшого розвитку школи.
2. Порядок і терміни проведення чергової атестації у школі
До 20 вересня адміністрації шкіл видають накази про створення атестаційної комісії та атестацію педагогічних працівників у поточному році.
До 10 жовтня атестаційна комісія приймає:
• заяви від педагогічних працівників про проходження чергової та позачергової атестацій або відмову від чергової атестації;
• клопотання адміністрації про позачергову атестацію педпрацівників.
До 20 жовтня атестаційна комісія:
• розглядає подані документи;
• затверджує план проведення атестації і доводить його (під розписку) до відома осіб, які атестуються;
• приймає рішення, що оформляється протоколом, про підтвердження кваліфікаційної категорії, тарифного розряду, педагогічного звання тих педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, але не претендують на підвищення кваліфікаційної категорії і не мають претензій до своєї роботи з боку адміністрації.
До 20 березня атестаційна комісія завершує вивчення роботи педагогічних працівників і оформляє атестаційні листи у двох примірниках.
За 10 днів до засідання атестаційної комісії педагогічні працівники ознайомлюються з атестаційними листами (під розписку).
До 20 квітня атестаційна комісія:
• розглядає атестаційні листи;
• заслуховує працівників, які атестуються;
• приймає рішення про відповідність педагогічного працівника посаді, яку він обіймає, встановлення відповідної кваліфікаційної категорії, тарифного розряду, присвоєння педагогічного звання;
• повідомляє про результати атестації атестованому працівникові на цьому засіданні;
• вручає під розписку другий примірник атестаційного листа атестованому працівникові не пізніше, ніж через тиждень.
Керівник установи:
• видає наказ про підсумки проведення атестації;
• доводить наказ до відома атестованого працівника і колективу;
• подає виписку з наказу до бухгалтерії.
Атестація є апробованим засобом вивчення та оцінювання діяльності педагогічних працівників загальноосвітнього навчального закладу і передбачає:
1. Оцінювання адміністрацією школи рівня професіоналізму та результативності навчально-виховної роботи педагога.
2. Визначення рейтингу вчителя серед педагогів його фаху на рівні школи, району (міста).
3. Оцінювання його педагогічної роботи колегами по роботі в навчально-виховному закладі.
4. Вивчення думки учнів, їхніх батьків про вчителя, що атестується.
3. З досвіду проведення атестації вчителів ЗОШ І-ІІ ст. с. Грабовець Тернопільського р-ну
3.1 Вивчення параметрів діяльності вчителя
Вивчення параметрів діяльності педагога, який атестується, здійснюється за такою пам’яткою, яка, на наш погляд, відповідає цілісному сприйняттю педагогічного процесу закладу:
• чи реалізує і модернізує зміст, форми, методи та засоби навчально-виховного процесу з огляду на нові завдання, що стоять перед школою;
• чи розробляє принципово нові підходи до навчання, виховання й розвитку учнів;
• чи наявні авторська методика, досвід активізації дитячої творчості, стану розкутості й оригінальності думки;
• чи здійснює педагог постійний самоаналіз і самооцінку праці; чи здатний швидко пов’язувати нові знання з уже здобутими, вчасно позбуватися упереджень; чи наявна у нього внутрішня духовна потреба у перебудові, яка не залежить від матеріальних благ;
• чи займається дослідницькою діяльністю і творчим узагальненням своєї праці;
• чи вміє не протистояти нововведенням, не шкодувати зусиль і додаткового часу на переучування, пристосування до нової ситуації;
• чи втілює у практику роботи принципи педагогіки співробітництва;
• чи може науково обґрунтувати вибір дій у конкретній педагогічній ситуації;
• чи володіє формами й методами управління та організації навчально-виховної діяльності учнів з метою розвитку їхніх потенційних можливостей, умінням спонукати дітей до стану інтелектуального напруження;
• чи виявляє гнучкість у виборі оптимального управлінського рішення у нестандартних ситуаціях; чи вміє брати на себе відповідальність у виявленні складних педагогічних проблем;
• чи спроможний оригінальне конструювати педагогічний процес.
3.2 План проведення засідань атестаційної комісії
І засідання. Жовтень
1. Розгляд заяв педагогічних працівників про проходження чергової або позачергової атестації чи відмову від неї.
2. Про розподіл обов’язків між членами атестаційної комісії.
3. Затвердження плану роботи.
II засідання. Грудень
1. Про хід вивчення системи роботи вчителів, які атестуються, членами атестаційної комісії.
2. Вироблення рекомендацій для окремих категорій педпрацівників, які атестуються.
III засідання. Лютий
1. Про результати вивчення роботи педпрацівників, які атестуються (на основі відомостей про відвідані уроки, позакласні заходи, даних анкетування серед учнів, батьків, учителів, висновків методичних об’єднань учителів відповідних предметів).
IV засідання. Березень
1. Звіти вчителів на робочих місцях та розгляд атестаційних матеріалів педагогів.
2. Розгляд атестаційних матеріалів педпрацівників і ухвалення попередніх рішень.
V засідання. Квітень
1. Про підсумки атестації педпрацівників у школі.
3.3 Методична карта педагогів
Основою для оцінювання рівня педагогічної майстерності вчителя є методична карта участі педагогів у підвищенні науково-теоретичного рівня та професіоналізму, яка містить такі питання:
1. Прізвище, ім’я, по батькові вчителя.
2. Рік народження.
3. Освіта.
4. Категорія.
5. Курсова перепідготовка.
6. Атестація.
7. Досвід (ким і коли вивчається).
8. Проблеми, над розв’язанням яких працює вчитель.
9. Участь у методичних об’єднаннях.
10. Участь у психолого-педагогічному семінарі.
11. Участь у методичних місячниках і тижнях.
12. Виступи на засіданнях педради.
13. Методичні наради та інші збори (виступи).
14. Відкриті виховні заходи, вечори.
15. Участь у педчитаннях.
16. Участь у конференціях.
17. Дні освіти (виступи).
18. Інші види діяльності.
Методична карта ведеться окремо кожним учителем від атестації до наступної атестації.
Звіт учителя на робочому місці охоплює:
1. Матеріальну базу, облік навчальних посібників, їх розміщення для оперативного використання, збереження, поповнення.
2. Методичну, довідкову, художню літературу, нормативні документи, їх використання.
3. Планування, його доцільність, націленість на результат.
4. Проблему, над якою працює вчитель, і шляхи її реалізації.
5. Цікаві педагогічні знахідки, що розкривають творчість педагога.
6. Здобутки вчителя з формування загальної культури школяра.
7. Естетичне оформлення навчального кабінету, його санітарно-гігієнічний стан, дотримання вимог техніки безпеки та охорони праці.
8. Збереження класного майна.
9. Наявність документації згідно з Положенням про кабінет.
Звіт приймає комісія у складі: членів атестаційної комісії, голови профспілкового комітету, членів ради школи та методичної ради, голови відповідного методоб’єднання.
4. Нові методи атестування вчителів
В умовах розбудови національної школи виховання творчого колективу шляхом атестації є одним із важливих аспектів управління цілісним педагогічним процесом. У школі проводиться систематична робота щодо вдосконалення і посилення стимулюючої ролі атестації у професійному зростанні педагогічних кадрів, розвитку їхньої творчої ініціативи. Одним із важливих напрямків роботи атестаційної комісії є забезпечення дієвості принципів колегіальності, гласності та об’єктивності.
Саме це спонукало адміністрацію закладу переглянути підхід до організації і проведення атестації. У школі вона розпочинається зі складання циклограми і календарного планування процесу атестації, що забезпечує чітке дотримання всіх етапів. Кожен педпрацівник, що атестується, складає і погоджує з атестаційною комісією індивідуальний план. Згодом, як і в кожній школі, починається наполеглива щоденна робота адміністрації, членів атестаційної комісії над матеріалами, які свідчать про кваліфікацію вчителів, що атестуються.
Для аналізу уроку як основної ланки навчально-виховного процесу використовуються прогностична лінійка і схема самоаналізу уроку. Зі змістом прогностичної лінійки і критеріями самоаналізу уроку педагоги ознайомлюються заздалегідь. Прогностична лінійка, крім визначення ефективності проведеного уроку, дає змогу прогнозувати наступний урок, що сприяє вдосконаленню методики його проведення. Важливе значення надається вмінню вчителя здійснювати самоаналіз уроку, критично оцінювати свою педагогічну діяльність. Для визначення рівня професійної майстерності вчителя використовується технологічна карта, а для виявлення зростання творчої активності — система стимулювання творчої ініціативи.
У технологічній карті розроблені критерії оцінювання творчої діяльності вчителя. Ці критерії необхідні адміністрації як система параметрів, що характеризують роботу вчителя та її результативність. Вони допомагають упорядкувати інформацію про педагога і на цій основі зробити об’єктивні висновки про професійний рівень його підготовки. Процедура підготовки до атестації у школі, сам процес і результати її спрямовані на утвердження в учителя особистої гідності, на підвищення його авторитету не лише у колективі вчителів, а й серед учнів, батьків. Тому неабияку роль відіграє рейтинг учителя у середовищі учнів і батьків. З метою його визначення проводяться анкетування й тестування.
Схема самоаналізу уроку вчителем повністю відповідає вимогам особистісно орієнтованої педагогічної парадигми:
1. Обґрунтування структури уроку.
2. Взаємозв’язок навчального матеріалу з наступним і попереднім. Методи досягнення цілісності знань, здобутих учнями на уроці.
3. Урахування індивідуальних особливостей і можливостей учнів певного класу.
4. Мотивація навчання.
5. Інформаційна насиченість уроку; яку додаткову літературу використано.
6. Способи усунення перевантаження учнів.
7. Раціональність методів навчання, які використовувались.
8. Забезпечення диференціації на уроці.
9. Ефективність роботи з розвитку розумових здібностей учнів, формування світогляду, моральних якостей особистості.
10. Рівень культури розумової праці учнів на уроці.
11. Способи формування навчальних умінь і навичок.
12. Методика оцінювання й обліку навчальних досягнень учнів, шляхи її вдосконалення.
13. У чому проявляється формування почуття відповідальності учнів за навчальну працю.
14. Що сприяло розвитку самоосвіти учнів; роль їхньої самостійної роботи у процесі проведення уроку.
15. Рівень навчальних досягнень учнів. Якість засвоєння нового матеріалу. Продуктивність праці учнів на уроці.
16. Дотримання педагогічного такту і вимогливості до учнів.
17. У чому полягають недоліки й помилки у проведенні уроку. Шляхи їх подолання.
Усі працівники, що атестуються, складають індивідуальний план підготовки та участі в атестації.
|
№ |
Зміст роботи |
Дата |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 |
Ознайомлення з Типовим положенням про атестацію Ознайомлення з основними вимогами до атестації у школі Курсова підготовка Участь в анкетуванні, тестуванні Звіт про участь у роботі методичних секцій та методоб’єднань Результати вивчення і впровадження у практику роботи передового педагогічного досвіду Звіт про власні творчі досягнення Участь у конкурсі «Учитель року» Відкриті уроки Відкриті виховні заходи Творчий звіт «Від атестації до атестації» Ознайомлення з характеристикою, наказом про підсумки атестації |
Вересень Вересень Упродовж року Січень-лютий Березень Лютий Березень Січень-лютий Упродовж року Упродовж року Квітень Квітень |
5. Вивчення творчої діяльності вчителя адміністрацією школи під час атестації
Адміністрацією школи, шкільними методичними об’єднаннями та методичною радою розроблена технологічна карта вивчення творчої діяльності вчителя під час атестації.
10-бальна система оцінювання
І. Науково-теоретична підготовка
1. Знання теоретичних основ науки у контексті предмета.
2. Знання наукових методів у контексті предмета, який викладається.
3. Знання історії розвитку науки і сучасних її досягнень.
4. Знання змісту освіти у контексті навчального предмета.
ІІ. Методична підготовка
1. Знання методики викладання предмета.
2. Володіння методами і прийомами навчання школярів.
3. Уміння організовувати навчання школярів.
4. Обізнаність із засобами навчання школярів та вміння їх використовувати.
5. Уміння обґрунтовано вибирати педагогічну технологію й оцінювати її ефективність.
III. Психолого-педагогічна підготовка
1. Знання психологічних і вікових особливостей учнів.
2. Знання психологічних закономірностей навчання, виховання, розвитку школярів.
3. Знання теоретичних основ педагогіки і психології.
4. Обізнаність із новими педагогічними технологіями.
IV. Навчально-виховний аспект
1. Оптимальність змісту інформації, яку вчитель подає на уроці (глибина, логічність, структурування, виділення головного).
2. Використання навчального матеріалу для забезпечення виконання триєдиного завдання уроку: навчання, виховання і розвитку учнів.
3. Використання прийомів навчання, заохочення учнів до активної розумової діяльності, самостійності, творчості (створення проблемних ситуацій, виконання творчих завдань).
4. Творче використання новацій для добору методів, засобів і прийомів навчання.
5. Співпраця й співтворчість (педагогічний такт, уміння вести діалог, культура спілкування, вміння створити ситуацію успіху).
6. Педагогічно виправданий контроль і облік навчальних досягнень учнів.
7. Поведінка учнів, пізнавальна активність, зацікавленість, відчуття комфорту, взаємодопомога.
8. Робота над культурою мовлення учнів.
9. Поведінка вчителя: уміння володіти собою, культура мови, темпоритміка, жестикуляція, зовнішній вигляд, організованість, комунікабельність.
10. Культура ведення шкільної документації.
V. Організація позакласної виховної роботи
1. Планування позакласних заходів.
2. Організація позакласної роботи.
3. Проведення факультативів, гуртків, секцій.
4. Результативність позакласної роботи.
VI. Громадсько-педагогічний аспект
1. Виконання громадських доручень.
2. Особисті якості (авторитет у колективі, серед батьків, учнів).
Ця технологічна карта відображає цілісне бачення особистості вчителя.
Учням для визначення рейтингу вчителя пропонується така анкета:
1. Чим є для тебе навчання у школі:
• радістю відкриття нового;
• бажанням удосконалювати себе;
• важливим обов’язком;
• виконанням волі батьків;
• нудним витрачанням часу.
2. Які навчальні предмети тобі подобаються найбільше? Чим? Які не подобаються? Чому?
3. Чи впливають на твоє ставлення до предмета твої стосунки з учителем? Як саме? Наведи приклади.
4. Хто з учителів, які викладають у твоєму класі, є прикладом справжнього педагога? Що саме тобі подобається у ньому?
5. Уроки яких учителів тобі не хочеться відвідувати? Чому:
• учитель погано пояснює матеріал;
• учитель несимпатичний тобі як людина;
• учитель необ’єктивно оцінює твої навчальні досягнення;
• предмет важкий для засвоєння;
• маєш прогалини у знаннях за попередні класи;
• несистематично виконуєш домашні завдання;
• інші причини.
6. Твоє ставлення до класного керівника.
7. Що конкретно заважає тобі з максимальною віддачею працювати на уроках:
• погана організація навчальної діяльності;
• поведінка окремих учнів;
• нерозуміння пояснень учителя;
• шуму класі;
• особисті неуважність і незібраність;
• слабкий контроль з боку вчителя;
• відсутність інтересу до навчання або до деяких предметів (до яких?).
6. Оцінка рівня фахової кваліфікації педпрацівників
Відколи школа існує як суспільний інститут, існує проблема оцінювання її діяльності та діяльності педагога. Роль школи у вихованні наступних поколінь постійно зростає, і настав момент, коли виникла потреба дати об’єктивну оцінку роботі вчителя, враховуючи всі аспекти його діяльності. Атестація педагогів ще більше загострила проблему оцінювання роботи вчителя, адже за нею стоїть установлення певної категорії, а відтак і місця вчителя серед колег, батьків, учнів, рівня оплати його праці, форм морального стимулювання. Атестація поставила у невигідне становище багатьох керівників і вчителів: керівників — бо не дала чітких критеріїв визначення якості роботи вчителів, а педагога — бо він часто не вірить у об’єктивність оцінювання його праці керівниками навчально-виховного закладу. Це і є причиною багатьох конфліктів, пов’язаних з атестацією.
Одним із основних завдань атестації педагогічних працівників є «…стимулювання неперервної фахової та загальної освіти педагогічних працівників, посилення у них мотивації якісної роботи, підвищення їхньої персональної відповідальності за результати навчання і виховання», а отже, об’єктивна оцінка праці вчителя набуває важливого суспільного значення. Значну допомогу в цьому може надати керівникові школи рейтингова система оцінювання діяльності вчителів, яка має певні переваги перед іншими підходами до оцінювання цієї діяльності, зокрема:
1. Вона відповідає тим кваліфікаційним категоріям, які визначаються Положенням про атестацію, тобто певна категорія може бути встановлена педагогу за умови досягнення відповідного рейтингу; в разі його падіння нижче певної межі вона має бути знижена.
2. Кожний педагог, ознайомившись із запровадженою в школі рейтинговою системою, матиме чітку й конкретну мету свого професійного зростання. Якщо він претендує на певну категорію, то мусить досягти відповідного рейтингу. Його зусилля стануть цілеспрямованими і конкретними.
3. Є можливість уникнути багатьох конфліктних ситуацій у випадку, коли вчитель претендує на більш високу категорію, ніж пропонує атестаційна комісія, оскільки він має можливість здійснити самооцінювання свого рейтингу.
4. У разі переходу з однієї школи до іншої вчитель збереже свої педагогічні здобутки у вигляді рейтингу і не починатиме все спочатку.
5. Запровадження рейтингу приверне увагу педагогів до інших форм роботи з дітьми, позакласної роботи, пошуку ефективних форм роботи з обдарованими учнями, та тими, що мають початковий рівень навчальних досягнень, оскільки участь саме у цій роботі дасть йому змогу набрати додаткові бали, так само, як участь у професійних конкурсах, оглядах стимулюватиме творчі пошуки у розробці методичних посібників, дидактичних матеріалів тощо.
6. Запровадження рейтингу підвищує шанси молодих творчих педагогів швидше завоювати визнання і поставити заслін перед байдужими і безініціативними працівниками.
Ми окреслили деякі важливі, на нашу думку, підходи до атестації педагогічних працівників. У них процес дослідження якості навчальних досягнень учнів розглядається крізь призму розвитку професійної майстерності вчителів, яка є органічною складовою цілісного педагогічного процесу закладу.
