Ольга Николаевна
Должность:Редактор
Группа:Команда портала
Страна:Украина
Регион:Харьков
02.03.2016
0
276
0

СУЧАСНІ МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ БАТЬКІВ

Україна, Черкаська область, Золотоніський район

Новодмитрівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Вчитель початкових класів

Мартиненко І.В.

Сьогодні в Україні немає системи цілеспрямованої підготовки до усвідомленого батьківства. Батьківська освіта стає необхідною і набуває практики в нашому суспільстві, а це кардинально змінює вимоги до змісту, форм і методів сучасних закладів освіти. У сучасних умовах координацію виховних дій сім’ї покладено на освітній заклад і від того, як організована і реалізована робота з батьками учнів, значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання дітей. Важливим завданням є широке залучення батьків, усіх дорослих членів сім’ї до співпраці з педагогічним колективом, до активної участі в житті навчального закладу, класу.

Зміст роботи школи з батьками учнів грунтується на їх правах і обов'язках, визначених Законом України «Про загальну середню освіту»:

1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

— вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;

— приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;

— обирати і бути обраними до органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;

— звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;

— захищати законні інтереси дітей.

2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:

— забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

— постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

— поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;

— виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.

Основну роботу з батьками сучасний освітній заклад проводить через батьківські об’єднання, які мають різні назви – університети педагогічних знань, батьківські комітети, лекторії, конгреси, асоціації, асамблеї, президії, комісії, клуби, позакласний педагогічний всеобуч. Кожен з них має свій план, положення, напрями діяльності. Університети педагогічних знань, які об’єднують кілька документів, створюються за сприяння відділів освіти на рівні районів, піклувальних рад, закладів освіти і рад шкіл та працюють на громадських засадах. Факультети охоплюють батьків дітей певних вікових груп: молодшого, середнього, старшого шкільного віку. До роботи в університетах залучаються провідні педагоги, психологи, медики, юристи, соціальні педагоги та інші фахівці.

Існує велике розмаїття традиційних та інноваційних  форм роботи  з батьками у сучасних освітніх закладах. Більшість традиційних форм педагогічної просвіти (лекції, доповіді, загальні консультації тощо) є малоефективними. Вони не дають можливості вчителю налагодити більш доброзичливу та довірливу атмосферу. Багато батьків не відчувають потреби у підвищенні рівня психолого-педагогічної культури і сприймають традиційні форми батьківського всеобучу як неважливу інформацію.

Найбільш доцільною формою педагогічної просвіти батьків вважається позакласна, за якої вчитель відходить від традиційного монологу (лекції, бесіди), поєднує індивідуальну роботу з групами батьків, педагогічне спілкування з окремими членами сім’ї, широко залучає психолого-педагогічне консультування членів сімей з питань навчання і виховання дітей, тестування й анкетування батьків і дітей, тренінгів, практикумів, рольових ігор тощо, спрямованих на встановлення в сім’ях міцних морально-етичних зв’язків між дорослими і дітьми, атмосфери взаєморозуміння,співробітництва, емоційної співпричетності один до одного, формування особистості дитини, розвиток її здібностей та інтересів, вироблення наукового світогляду, високоморального ставлення до праці.

Інтерактивна форма роботи з батьками — це форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови спілкування та навчання батьків, за яких кожен учасник відчуває свою успішність, інтелектуальну спромож­ність, є рівно­правним, рівно- значним суб'єк­том.[ 2, с.234 ]

Варто зазначити, що організація інтерактивного навчання батьків передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, його думок над іншими. Під час інтерактивного навчання батьки вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими, критично мислити, приймати продумані рішення. Доцільно наголосити, що досить продуктивною інтерактивною формою роботи з батьками є робота в групах.

Роботу в групах варто організовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного обговорення. Залежно від змісту та мети педагогізації батьківської громадськості можливі різні варі­анти організації роботи груп.  Робота в групах сприяє покращенню комунікації між батьками, взаєморозуміння,обміну досвідом, вихованню відчуття колективізму.

Пометун О.І., Пироженко Л.В. пропонують такі форми інтерактивної роботи, як «Діалог», «Акваріум», «Коло ідей», «Батьківські ринги», «Батьківські тренінги»[1, с.104]. Розглянемо вправи інтерактивної діяльноті:

Вправа «Діалог»

 Мета: відпрацювання навичок встановлення контакту в різних ситуаціях, оволодіння навичками ефективного слухання.

Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак, схемі тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

Створюється 5—6 робочих груп і група експертів. Робочі групи отримують 5—10 хвилин для виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. По завершенні роботи представники від кожної робочої групи на дошці або на аркушах паперу роблять підсумковий запис. Потім, по черзі, надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють і доповнюють її. Занотовується кінцевий варіант.
  Вправа допомагає налагодити контакт між учасниками, розвитку навичок вербального спілкування.

Вправа «Спільний проект»

Мета: зняття внутрішніх бар’єрів між учасниками, розвиток навичок комунікації.

Учасники об’єднуються в групи. Завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних сторін. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, який рецензується та доповнюється групою експертів.

За допомогою цієї вправи учасники вчаться аргументовано відстоювати свої думки, сприймати точку зору інших учасників.

Вправа «Коло ідей»

Метою: підвищення навиків ефективної комунікації, розв’язання конфліктів.

Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з кількох питань (позицій), які групи представляють по черзі. Коли малі групи завершують виконувати завдання і готові подати інформацію, кожна з них по черзі озвучує лише один аспект проблеми, що обговорювалась. Продовжуючи по колу, вчитель (психолог) запитує всі групи по черзі, поки не вичерпаються ідеї. Це дасть можливість кожній групі розповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію.

Важливим є залучення всіх учасників до обговорення проблеми. За допомогою цієї вправи «гострі» питання розглядаються зі спокійним, позитивним настроєм у спілкуванні

Вправа «Акваріум»

Мета: розвиток комунікації, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку.

Учитель (психолог) об'єднує батьків у групи по 4—6 осіб і пропонує їм ознайомитися із завданням. Одна з груп сідає в центрі приміщення. Це необхідно для того, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії, сформульоване приблизно так:

— прочитайте завдання вголос;

— обговоріть його в групі;

— за 3—5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.

Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель (психолог) знайомить решту учасників із завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Кожній групі пропонується вголос протягом 3—5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учасники, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення.

По закінченні відведеного для дискусії часу, група повертається на свої місця, а вчитель (психолог) ставить до всіх такі запитання:

— Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

— Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

— Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

На таку бесіду відводиться не більше 2—3 хвилини. Після цього місце в «Акваріумі» займає друга група й обговорює наступну ситуацію.

Вправу потрібно проводити, коли учасники освоїли навички ефективної роботи в групах.

Наприкінці вчитель (психолог) повинен обговорити з учасниками хід групової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення таких навичок.

 Батьківський ринг - одна з дискусійних форм спілкування батьків та формування батьківського колективу. Батьківський ринг готується у вигляді відповідей на запитання з педагогічних проблем. Запитання вибирають самі батьки. На одне запитання відповідають дві родини. У них можуть бути різні позиції, різні думки.

Інша частина аудиторії в полеміку не вступає, а лише підтримує думку родин оплесками. Експертами в батьківських рингах виступають учні класу, визначаючи, яка родина у відповідях на запитання була найбільш близька до їх правильного трактування .

Така форма роботи допоможе  удосконалити навички переконливої аргументації, навчити прийомам активного слухання, поліпшити спілкування членів родин, сформувати відчуття відповідальності у дітей.

Батьківський тренінг - це активна форма роботи з батьками, які хочуть змінити своє ставлення до поведінки та взаємодії з власною дитиною, зробити його більш відкритим і довірчим. У батьківських тренінгах повинні брати участь обоє батьків. Від цього ефективність тренінгу зростає, і результати не змушують на себе чекати. Тренінг проводиться з групою, що складається з 12-15-ти осіб.

Батьківські тренінги будуть успішними, якщо всі батьки будуть активно брати в них участь і регулярно їх відвідувати. Щобтренінг був результативним, він повинен включати в себе 5-8 занять. Батьківський тренінг проводиться, як правило, психологом школи, що дає можливість батькам тимчасово відчути себе дитиною, пережити емоційно ще раз дитячі враження.

З великим інтересом батьки виконують такі тренінгові завдання, як «Дитячі гримаси», «Улюблена іграшка», «Мій казковий образ», «Дитячі ігри», «Виховання дитинства», «Фільм про мою родину».

Висока відповідальність батьків перед собою та суспільством за виховання своїх дітей вимагає від них ґрунтовних знань в галузі психології, педагогіки, валеології, фізіології. Об’єктивно переважна кількість батьків вирізняється вкрай низьким рівнем психолого-педагогічної культури, що призводить до браку у системі сімейного виховання.

Дослідження історії тенденцій стосунків батьків та дітей показують, що кожна епоха накладає свій відбиток на зміст, характер та динаміку взаємин батьків і дітей, але значно гостріше постає проблема недостатньої педагогічної культури батьків. Найкраще, що батьки можуть зробити для дитини це підтримуючи клімат, у якому дитина відчуває, що її цілком люблять найважливіші люди в її житті, дати дитині любов і емоційну підтримку, потрібні їй, щоб рости і розквітати.

Динамізм нашого часу не має собі рівних у світовій історії.  Науковці засвідчують, що процеси урбанізації й міграції населення в нових умовах не сприяють засвоєнню моральних і етичних цінностей народу, а відокремлення від батьківської родини веде до втрати кращих традицій, досвіду народної педагогіки виховання дітей батьками. [5, с. 19].

 Педагогіка і сучасна епоха – єдине ціле. Людство розвивається динамічно, тому й виховання має впроваджувати нові інтерактивні форми роботи. У цьому його пізнавальний аспект і цінність.

  

Список використаної літератури

1. Науково-методичний посібник / За заг. ред. О. І. Пометун. — К.: А. С. К., 2004. — 192 с.

2. Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології / Падалка О.С., Шпак О.Т. - К.:  Просвіта, 2000. – 368 с.

3. Педагогічний енциклопедичний словник / За заг. ред. Б. М. Бим-Бад. – М.: Велика Російська Енциклопедія, 2003. – 528 с.

4. Рибальченко І. М. Взаємодія з батьками / І.М. Рибальченко. – Х.: Основа, 2007. – 208 с.

5. Стосунки батьків та дітей у сучасній родині та формування педагогічної культури батьків // Позакласний час. – 2011. – №2. – с. 38 – 40

6. Шелестова Л. Інтерактивні технології: за і проти. – К.: Шкільний світ. –2003.–№ 12.с.3-9

7. Інтернет ресурси:

Освітній портал «Класна оцінка» http://klasnaocinka.com.ua

Всеукраїнський освітній портал http://osvita.ua/

Комментарии пользователей /0/
Комментариев нет...
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Наши услуги



Мы в соц. сетях

    Персональные сообщения